Оцінка впливу Методу професора Козявкіна на рухові функції

Оцінка впливу Методу професора Козявкіна на рухові функції

Результати нашої тривалої наукової роботи опубліковані в статті «Changes in motor functions in children with cerebral palsy after the course of Intensive Neurophysiological Rehabilitation: a single-blind study» у п’ятому номері Міжнародного неврологічного журналу (International Neurological Journal) за 2019 рік.

Титульна сторінка Міжнародного неврологічного журналу

Сайт журналу з повним текстом статті:http://inj.zaslavsky.com.ua/article/download/176700/177269.

Метод Козявкіна поєднує в одному інтенсивному курсі різнопланові методики втручання, які взаємно доповнюють та потенціюють одна одну. Одним з пріоритетів реабілітаційної допомоги при церебральних паралічах є розвиток моторики, адже, згідно з визначенням, церебральний параліч - це група перманентних порушень руху та постави, що викликають обмеження активності, та які спричинені непрогресуючими ураженнями головного мозку під час його розвитку.

Для вивчення змін рухових функцій, які відбуваються після двотижневого курсу лікування за Методом професора Козявкіна у дітей з ДЦП, нами було проведено дослідження на групі 57 дітей. Пацієнтів додатково обстежували до та після двотижневого курсу лікування. Виконання пацієнтом завдань Тесту великих моторних функцій (Gross Motor Function Measure - GMFM) записувалося на відео та оцінювалося незалежно двома фахівцями. Час запису (до чи після лікування) був замаскований. Об’єм пасивних рухів в суглобах нижніх кінцівок оцінювали за допомогою гоніометра, м'язову спастичність – за допомогою Модифікованої шкали Ашворта.

Після курсу реабілітації відмічено статистично достовірне підвищення результату тесту GMFM з 58,8 до 60,2 з середньою різницею 1,4 ± 2,9 бала. Істотне покращення об’єму рухів було відзначено у п'яти рухах з восьми, найбільш виражене при приведенні кульшового суглоба – в середньому, на 8 ± 5,8 градуса та тильному згинанні стопи – на 8 ± 6.1 градуса. Зниження м'язового тонусу було відзначено у всіх інших виміряних  м'язових групах. Статистично достовірне зниження спастичності відзначено у згиначах стегна з середнім зниженням на 0,25 пункту шкали Ашворса та м’язах, що приводять стегно,- на 0,30 пунктів.

Результати дослідження підтверджують покращення великих моторних функцій, збільшення об’єму пасивних рухів і зниження спастичності м'язів у нижніх кінцівках у пацієнтів з ДЦП після курсу інтенсивної реабілітації.

Це дослідження було проведено сумісно з кафедрою медичної реабілітації Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського.