Вплив Методу Козявкіна на функцію руки в дітей із ДЦП

Вплив Методу Козявкіна на функцію руки в дітей із ДЦП

Результати дослідження функції руки у пацієнтів з церебральним паралічем опубліковані в статті «Effect of Professor Kozyavkin method on hand function in children with cerebral palsy»

[Translate to Українська:] hand function research results

Стаття видана в Міжнародному неврологічному журналі Том 16, № 1, 2020 рік, с. 2-9.

Завантажити повний текст (англійською мовою) можна на сайті журналу за цим посиланням: http://inj.zaslavsky.com.ua/article/download/197324/199440


Резюме статті:

 

«Вплив Методу професора Козявкіна на функцію руки у дітей із церебральним паралічем»

 

Качмар О.О,(1) Мисула І.Р,(2) Кушнір А. Д, (1), Федчишин Б. Ю.(1) Мелех Н.В.(1)

1 - Міжнародна реабілітаційна клініка Козявкіна, Трускавець, Україна
2 - Тернопільський національний медичний університет ім. Горбачевського, Тернопіль, Україна

Актуальність. Порушення функції руки є одним із факторів, що найбільше обмежують самообслуговування та виконання повсякденних дій пацієнтами із дитячим церебральним паралічем (ДЦП). Дослідження останніх років демонструють ефективність інтенсивних багатокомпонентних методів реабілітації для покращення функції руки дітей із ДЦП. Одним з таких методів є Система інтенсивної нейрофізіологічної реабілітації, відома також як Метод професора Козявкіна – багатокомпонентна система, що поєднує різносторонні втручання в один інтенсивний курс. Метою даного дослідження було оцінити зміни функції руки у дітей із ДЦП після двотижневого курсу реабілітації за Методом Козявкіна.

Матеріали та методи. У дослідженні брали участь 32 пацієнти зі спастичними формами ДЦП, двостороннім ураженням, віком 6-15 років, I-III рівня за Системою класифікації функції руки. Всі пацієнти проходили двотижневий курс реабілітації за Методом Козявкіна. Лікування тривало до 5 годин на день та складалось з фізичної терапії,  ерготерапії, біомеханічної корекції хребта, рефлексотерапії, мобілізації суглобів, комп’ютерної ігротерапії, та інших лікувальних впливів. Основним інструментом оцінки був тест функції руки Джебсена-Тейлора, а додатковими - питальник ABILHAND-kids, тест «Кубики в коробці», та динамометрія кисті.

Результати. Статистично достовірне покращення на 14.9±38 секунд було виявлено у тесті Джебсена-Тейлора для домінантної руки. Зміни тесту  “Кубики в коробці” також були статистично достовірними та складали 2±3.7 пункти для домінантної руки і 1.8±2.8 пункти для недомінантної руки. Сила руки не змінилася; підвищення оцінки за питальником ABILHAND-kids не було статистично достовірними.

Висновки. Після двотижневого курсу лікування за Методом Козявкіна у дітей із церебральним паралічем покращилася функція руки, зокрема спритність обох рук та функціонування домінантної руки.