Стаття про Метод професора Козявкіна на сайті Kindernetzwerk e. V.

Блог

Стаття про Метод професора Козявкіна на сайті Kindernetzwerk e. V.

Нещодавно на сайті Німецької Асоціації Батьків, які мають дітей з хронічними хворобами чи обмеженими можливостями(Kindernetzwerk e.V. ), було опубліковано статтю про Метод професора Козявкіна. В статті описуються основні принципи методу, результати лікування та критична оцінка. Пропонуємо до вашої уваги український переклад.

Kindernetzwerk e. V. стаття про Метод професора Козявкіна

Оригінальна стаття на німецькій мові:

www.kindernetzwerk.de/konzijavkin-methode-therapieverfahren-bei-cerebralparesen

 

Нейроінтенсивна реабілітація при ДЦП за Методом Козявкіна

для дітей, молоді та дорослих із дитячим церебральним паралічем (ДЦП)

 

Засади мультимодального лікувального методу

Неврологом-ортопедом В. Козявкіним в Україні було розроблено власну концепцію лікування ДЦП, над якою він працював з середини 1980-х років. Більш ніж за 25 років у лікувальних центрах у Трускавці та Львові (Західна Україна) побувало понад 70 000 пацієнтів. Також і діти з Німеччини, попри лише часткову фінансову підтримку з боку офіційних кас медичного страхування, пройшли лікування, організоване у формі блоків загальною тривалістю 2 – 3 тижні. Однак у більшості випадків їм було відмовлено у компенсації витрат на лікування.

Цей лікувальний метод є мультимодальним, індивідуально спрямованим та головним чином зосередженим на застосуванні біомеханічної мануальної терапії. Цілями комплексного лікування є: поліпшення великої та тонкої моторики, інтенсифікація пропріорецепції, зменшення або усунення сегментарних блокад у великих та дрібних суглобах (передусім у суглобах, розташованих в області хребта), стимуляція трофіки, послаблення контрактур, розтягнення сухожиль, вправи з ходіння для поліпшення координації включно з рівновагою, тренування ходіння з апаратною підтримкою ваги тіла, ритмічно-музична терапія, застосування корекційного костюму, зрештою, розширення життєвих можливостей загалом («якості життя»).

Із досягненням дітьми шкільного віку слід подбати про мобілізацію функції кисті руки, яка часто потерпає від важких спастичних деформацій, та про усунення спастичності внаслідок надмірного підвищення м’язового тонусу на фоні аддукції кистей рук, щоб надати пацієнтові змогу засвоїти культурні навики (письмо та малювання), які, у свою чергу, створюють можливості для розвитку тонкої моторики та координації. Подальшою метою є вплив на вегетативні функції, а саме, кровопостачання у кінцівках, зменшення хибних відчуттів на периферії (ноги, ступні, кисті рук), а також покращення функцій дихання і травлення. Важливе значення також має здорове харчування та дієтичні приписи. Саме лікування, як правило, відбувається в межах двотижневого стаціонарного перебування, тривалість щоденних лікувальних процедур складає 3-4 години.

Ганс-Геннінґ Маттіас, колишній директор Ортопедичної університетської клініки в Мюнстері, є одним із небагатьох німецьких лікарів, який публічно підтримав Метод Козявкіна після відвідин Трускавецького центру у 1996 р.: «…я мав можливість на власні очі пересвідчитися у тому, що в багатьох дітей відбувалося явне покращення спастичності, яке в подальшому можна було використовувати для продовження базового терапевтично-фізкультурного (нейро-розвиваючого) лікування».

Результати лікування

Наведені нижче дані ґрунтуються на задокументованих результатах лікування пацієнтів у 2014 – 2016 рр. Ці дані стосуються групи з 4 309 пацієнтів, які пройшли 12 785 лікувальних курсів. У 75% пацієнтів спостерігалися різні типи церебрального паралічу.

Пацієнти розподілялися у відповідності до Системи класифікації грубих моторних функцій (Gross Motor Function Classification System – GMFCS): Рівень II – 22%; Рівень III – 22%; Рівень IV – 33%; Рівень V – 11% . У наступної групи з 8 371 пацієнтів із ДЦП у 93% пацієнтів було досягнуто клінічно значущого зниження спастичності, у 7% не спостерігалося жодних змін. У 92% пацієнтів відбулося покращення рухового стереотипу, а отже, й стереотипу ходіння, активне пересування відзначалося у 84%. Контроль голови покращився у 27% пацієнтів із IV і V Рівнями за GMFCS. Здатність до повзання освоїли передусім малі діти з ІІІ Рівнем за GMFCS – 16%, а діти з ДЦП із ІІ і ІІІ Рівнями за GMFCS оволоділи навиком сидіння без підтримки та вставанням – 49%.

Для багатьох дітей з ДЦП типовим є широкий діапазон серйозних проблем, пов’язаних із функціями кисті руки, або ж функціями тонкої моторики. В цьому напрямку досягнуто наступних результатів: Рівень II – до 28%; Рівень III – до 26%, Рівень IV – до 21% та Рівень V – до 12 %. Покращення функцій тонкої моторики загалом спостерігалося у 32% пацієнтів.

Компенсація коштів

Інтенсивна нейрофізіологічна реабілітація за Методом Козявкіна досі не отримала визнання з боку страхових компаній. Аналогічним чином, невизнаними залишаються також інші лікувальні методи, наприклад, кондуктивна педагогіка за Петьо. Однак, як вдалося з’ясувати протягом років, в окремих випадках страхові компанії частково компенсували такі кошти. Відмова у компенсації коштів часто є незрозумілою, оскільки у багатьох пацієнтів із ДЦП спостерігалися явні ознаки покращення загального спастичного стану. Крім цього, страхові компанії досі не прийняли до уваги судового рішення Федерального соціального суду Німеччини від 2002 р. стосовно нового визначення «медичного лікувального методу та його можливого цілеспрямування» (Ідентифікація справ: 1 B1 KR 34_01/ 20011115.rtf та 2 B1KR19_02/R20020424.rtf).

Критична експертна оцінка

Інтенсивна нейрофізіологічна реабілітація за Методом Козявкіна спирається на досвід лікування близько 70 000 пацієнтів із ДЦП. Сам метод першочергово ґрунтується на мультимодальній терапевтичній пропозиції та концепції розблокування великих і дрібних суглобів.

При ДЦП йдеться насамперед про лікування підвищеного м’язового тонусу, пов’язаного зі спастичністю та розвитком подальших проблем. Вони стосуються передусім пересування, утримання постави тіла, контролю великої та тонкої моторики, а також координації («постава та ходіння»). Окрім цього, потрібна наявність загальної лікувальної мети, щоб забезпечити пацієнтам із ДЦП гідне життя («якість життя»). Кожна програма лікування та реабілітації повинна враховувати індивідуальні розбіжності, які необхідно брати до уваги при лікувальних призначеннях. Незважаючи на неодноразово описувані покращення клінічних симптомів ДЦП, Метод Козявкіна і досі залишається майже невідомим й невизнаним в англо-американській літературі. Те саме однаковою мірою стосується й інших лікувальних методів (Бобата, Войти, ерґотерапії тощо), оскільки стосовно них досі не представлено «науково обґрунтованих» даних, отриманих в результаті наукового дослідження певного лікувального методу.

Заява Мейни Хаддерс від 2005 р., начебто лікувальний метод Козявкіна є «магічним», є зовсім несерйозним і тенденційним висловом. Вона не підтверджує власну заяву жодними науково переконливими доказами. Відповідаючи їй, Бен Еріс заперечує таку оцінку, вказуючи також і на те, що клініка Козявкіна викликала міжнародний інтерес до лікування церебрального паралічу.

 

Проф. ун-ту у відставці, д.м.н., почесний д-р Губертус фон Фос

Почесний голова зареєстрованої спілки Kindernetzwerk e.V.

Колишній ординарний професор соціальної педіатрії та підліткової медицини при Університеті Людвіґа-Максиміліана

на сьогоднішній день: Приватна практика у галузі соціальної педіатрії та підліткової медицини

Член правління Фонду Insopa