Спастичність м’язів – це важливий клінічний синдром, котрий є результатом ушкодження верхнього мотонейрона. Через обмежену ефективність "традиційних" підходів до зменшення спастичності використовується широкий спектр додаткових та альтернативних методів лікування для зміни м'язового тонусу у хворих з ДЦП, у тому числі - спінальна маніпуляція.

Попереднє дослідження описує зниження спастичності в групі дітей з ДЦП після спінальної маніпуляції. Але в цьому дослідженні не була використана контрольна група і розмір вибірки був невеликим, тому воно не доводить впливу спінальної маніпуляції на м’язову спастичність.

Мета нашого нинішнього дослідження полягає в оцінці короткочасного впливу спінальної маніпуляції на спастичність м'язів зап'ястя і спритність руки у дітей з ДЦП. Вплив спінальної маніпуляції та імітації спінальної маніпуляції повинен порівнюватися в подвійно сліпому рандомізованому клінічному дослідженні.

Кількісні, інструментальні вимірювання спастичності були зроблені за допомогою пристрою Neuroflexor. Він вимірює опір пасивних рухів зап'ястя, виконаних з різною швидкістю, і обчислює компоненти м'язового тонусу, відокремлюючи спастичність, як рефлекторне явище, від опору внаслідок вторинних змін м'язів і сухожиль.

Спритність руки оцінюється за допомогою тесту «Box and Blocks». Результат – це  число блоків, перенесених рукою з одного відсіку коробки в інший протягом однієї хвилини.

Це дослідження зареєстровано в системі протоколів реєстрації та результатів ClinicalTrials.gov під номером NCT03005938.