Шукаючи нові підходи до реабілітації хворих з руховими порушеннями та їх моторного перенавчання ми вирішили застосувати досягнення порівняно нової науки - інтегративної анатомії та фізіології. Одним з напрямків цієї науки є вивчення функціональних взаємовідносин м'язів при рухах.

Дослідженнями було показано, що для оптимального виконання рухових функцій м’язи функціонально об’єднуються у групи – поздовжні м’язові об’єднання, м’язові пари (які традиційно коригувалися при реабілітації ДЦП) та м’язові спіралі. Нашу увагу привернули саме м’язові спіралі, які є важливими для формування тих рухових функцій, в яких задіяний не лише один сегмент тіла, а потрібна узгоджена сумісна робота і тулуба і кінцівок. М'язові спіралі, переходячи з однієї сторони тіла на іншу і поєднуючи праву і ліву половини тіла, забезпечують: білатеральну симетрію та нормальну поставу тіла в умовах гравітації; перехресну координацію роботи поясу верхніх і поясу нижніх кінцівок при локомоціях (ходьба, біг, стрибки); амортизацію тіла при пересуванні та багато інших важливих рухових функцій.

М'язові спіралі підтримують осьовий скелет, динамічно фіксують положення голови, зберігають фізіологічні вигини хребта, беруть участь у дихальних рухах грудної клітки, а також забезпечують стабільність положення тіла та рухи кінцівок. Формування м’язових спіралей у людини відбувається паралельно з розвитком рухових функцій.

При церебральних паралічах патологічний розвиток моторних функцій супроводжується спотвореним функціонуванням існуючих м’язових спіралей та формуванням патологічних ланцюгів м’язів. Тому, одним з завдань реабілітації пацієнтів з моторними порушеннями є відтворення м’язових спіралей тулуба та кінцівок, нормалізація роботи м’язів та формування у них правильного рухового стереотипу.

Поряд з цим ми стежили за роботами, які велися під керівництвом проф. К.А.Семенової у науково дослідному інституті педіатрії Російської академії наук в Москві. Дослідженнями було показано, що пропріоцептивна інформація (імпульсація) є одним з тригерів розвитку здорового мозку і було розроблено теоретичні засади принципу динамічної пропріоцептивної корекції рухів.

Першим пристроєм корекції рухів у пацієнтів з ДЦП був модифікований костюм „Пінгвін”, створений ще в 70-х роках як засіб профілактики негативного впливу невагомості на організм космонавта. В комбінезон була вмонтована система еластичних тяг які створювали додаткові навантаження на м’язи вздовж осі тіла людини та частково відтворювали дію сили земного тяжіння. На початку 90-х років цей костюм був модифікований та адаптований до застосування у пацієнтів з дитячим церебральним паралічем і був названий костюмом „Аделі”. Робота над його удосконаленням продовжувалася і в кінці 90-років був створений костюм „Гравістат”, який давав ширшу можливість впливу на рефлекторний апарат хворого.

Застосувавши ці ідеї ми розробили цілісну програму корекції рухів, яка спрямована на побудову нових рухових стереотипів. Це здійснюється шляхом формування правильної роботи м’язових спіралей тулуба та кінцівок пацієнта та застосовуючи принципи динамічної пропріоцептивної корекції рухів. Всі заняття програми проводяться з застосуванням спеціально розробленого костюму корекції рухів "Спіраль".

Костюм корекції рухів "Спіраль" забезпечує прикладення додаткових зовнішніх зусиль, які коригують рухи кінцівок та положення тіла та активізують потік „правильної” пропріоцептивної інформації.

Він являє собою систему еластичних пружних тяг, які спіралеподібно накладаються на тулуб та кінцівки і прикріпляються до спеціальних опорних елементів - жилету, шортів, наколінників, налокітників, напіврукавичкок та чобітків. Вся зовнішня поверхня опорних елементів виготовлена зі спеціального матеріалу придатного для прикріплення еластичних тяг. Відсутність жорстких частин у опорних елементах значно розширює діапазон можливих вправ лікувальної фізкультури.

Тяги костюму, завдяки своїм пружним властивостям забезпечують необхідне коригуюче зусилля, а спеціальна липуча поверхня тяг дає змогу прикріпляти їх до опорних елементів у будь-якому місці і тим самим довільно вибирати точку прикладення та напрямок дії цього зусилля в залежності від особливостей порушення рухів та поставленої мети лікування. Система еластичних тяг складається з: аксіальної спіралі, основних спіралей кінцівок та додаткових коригуючих тяг.

Аксіальна спіраль є одним з основних компонентів костюму і спрямована на корекцію положення та рухів тулуба, плечового поясу і тазу. Вона кріпиться до жилету і шортів і її модифікації побудовані за типом подвійної восьми-подібної пов’язки. В залежності від переважаючого типу порушення біомеханіки рухів використовують наступні типи аксіальної спіралі: - основна аксіальна спіраль; - комбінована аксіальна спіраль; - двоярусна аксіальна спіраль; -передня аксіальна спіраль.

Основні спіралі руки накладаються в залежності від типу порушень рухів та деформацій верхніх кінцівок. Найчастіше застосовується три типи: - зовнішньої ротації; - внутрішньої ротації; - внутрішньо-зовнішньої ротації. В назві спіралі відображається напрямок її коригуючої дії, який, як правило, є протилежним до існуючої деформації.

Основні спіралі ноги накладаються в залежності від типу порушень рухів та деформацій нижніх кінцівок. Найчастіше застосовується чотири їх типи: зовнішньої ротації; внутрішньої ротації; внутрішньої стегна і зовнішньої ротації гомілки; зовнішньої стегна і внутрішньої ротації гомілки.

При необхідності додаткової корекції порушень в окремих суглобах накладаються додаткові коригуючі тяги. Корекційний костюм „Спіраль” застосовується при проведенні занять мобілізуючої гімнастики, механотерапії, при заняттях на біговій доріжці, різних ігрових пристроях та при звичайній руховій активності дитини. Систематичне повторення правильного руху сприяє його запам’ятовуванню нервової системою і, в подальшому, автоматичному його використанню.

Поступове формування нового рухового стереотипу, наближеного до фізіологічного, досягається шляхом збільшення кратності, різноманітності рухів та відповідним підбором сил та векторів коригуючих зусиль костюму.

Важливим елементом програми є використання спеціалізованих комп'ютерних ігор з елементами віртуальної реальності. Виконуючи вправу, розробляючи рух у певному суглобі пацієнт одночасно грає в комп'ютерну гру. Сам сюжет та цікава анімація розроблених нами комп’ютерних ігор зацікавлює пацієнта у правильному виконанні вправи, стимулює до збільшення швидкості, частоти та амплітуди рухів, тренує швидкість реакції, вдосконалює координацію і забезпечують ефективне проведення тренувальної сесії.

Розроблена програма біодинамічної корекції рухів є важливим компонентом методики Козявкіна і спрямована на формування правильного рухового стереотипу. Вправи цієї програми проводяться з застосуванням костюму корекції рухів "Спіраль", який значно розширює можливості реабілітації хворих з порушеннями постави та рухів.