Симптоми дитячого церебрального паралічу - Метод Козявкіна

Симптоми дитячого церебрального паралічу

Прояви дитячого церебрального паралічу переважно мало помітні в ранньому дитинстві, але стають більш очевидними при дозріванні нервової системи дитини.

Ранні ознаки розвитку ДЦП включають:

  • Затримка досягнення таких віх розвитку, як контроль голови, перевертання, досягання предметів рукою, сидіння без підтримки, повзання чи хода.
  • Утримання „дитячих” чи „примітивних” рефлексів, які нормально зникають через 3-6 місяців після народження
  • Переважне використання однієї руки (праворукість або ліворукість) до віку 18 місяців. Це вказує на слабкість чи патологічний м’язовий тонус однієї сторони, і може бути одним з ранніх ознак ДЦП

 

Клінічні прояви та проблеми, пов’язані з ДЦП можуть коливатися від дуже незначних до дуже виражених. Важкість проявів пов’язана з масивністю пошкодження мозку. Ці прояви можуть бути дуже незначними, помітними лише для лікарів, або можуть бути явними і очевидними для батьків та інших оточуючих людей.

  • Патологічний м’язовий тонус. М’язи можуть бути дуже напруженими(спастичними) або надмірно розслабленими (гіпотонічними). Через підвищення тонусу кінцівки можуть знаходитися у незвичному та невигідному положенні. Наприклад, спастичні м’язи ніг можуть спричинити до перехрещення ніг, яке нагадує ножиці.
  • Патологічні рухи: Рухи можуть бути незвично різкими, раптовими або повільними та хробакоподібними. Вони можуть бути неконтрольованими або безцільними.
  • Скелетні деформації: Хворі на дитячий церебральний параліч часто мають вкорочення кінцівки на ураженій стороні. Якщо це не скоригувати хірургічним чином або за допомогою певного пристрою, це може спричинити до перекосу тазу та формування сколіозу (викривлення хребта).
  • Контрактури суглобів: В пацієнтів з дитячим церебральним паралічем часто рухи в суглобах стають тугими, з обмеженою амплітудою рухів. Це спричиняється нерівномірним тиском (зусиллям) на суглоб різних м’язових груп за рахунок зміни їх тонусу та сили.
  • Затримка розумового розвитку: Деякі, хоча далеко не всі, діти з ДЦП мають затримку розумового розвитку. Переважно, чим вираженіша розумова затримка, тим вищий загальний рівень інвалідності дитини.
  • Судоми: Близько 1/3 дітей з ДЦП мають судоми. Судоми можуть початися в ранньому віці або через роки після пошкодження мозку, яке спричинило церебральний параліч. Фізичні прояви судом можуть бути частково замаскованими патологічними мимовільними рухами особи з ДЦП.
  • Проблеми з мовою: Мова частково залежить від рухів язика, губ та горла. Деякі особи з церебральними паралічами не можуть нормально керувати цими м’язами і таким чином не можуть нормально розмовляти.
  • Проблеми з ковтанням: Ковтання є дуже складною функцією, яка вимагає точної взаємодії багатьох груп м’язів. Пацієнти з ДЦП, які не можуть достатньо контролювати роботу цих м’язів будуть мати проблеми зі смоктанням, питтям, з прийомом їжі та контролем виділення слини. У них часто розвивається слинотеча. Це може супроводжуватися ризиком аспірації - вдихання в легені їжі або рідини через рот або ніс. Це може спричинити розвиток інфекції або навіть удушшя дитини.
  • Втрата слуху: Часткова втрата слуху не є рідкісною при церебральних паралічах. Дитина може не відгукуватися на звуки або мати затримку розвитку мови.
  • Порушення зору: Три чверті людей з церебральними паралічами мають косоокість(страбізм), тобто відхилення назовні або всередину одного ока. Це спричинено слабкістю м’язів, які контролюють рухи очей. Ці люди часто є близорукими. Якщо косоокість своєчасно не коригувати, вона з часом може спричинити серйозні проблеми зору.
  • Проблеми з зубами: Люди з церебральними паралічами частіше мають карієс. Це викликано вродженими вадами зубної емалі, а також труднощами з чищенням зубів.
  • Проблеми з контролем випорожнення та сечовипускання. Вони спричинені недостатністю контролю над роботою відповідних груп м’язів.

 

Коли звертатися за медичною допомогою?

Якщо дитина народилася недоношеною, з низькою масою тіла, або перенесла певні ускладнення під час вагітності чи пологів за нею необхідно уважно стежити батькам та лікарям для виявлення ознак формування церебральних паралічів.

Будь який з нижче вказаних симптомів є достатнім приводом, щоб звернутися до лікаря:

  • дитина має судоми
  • рухи дитини виглядають незвичайно незграбними, ривкоподібними, некоординованими, або повільними та хробакоподібними
  • М’язи дитини виглядають надмірно напруженими, або, навпаки розслабленими і м’якими
  • дитина не кліпає очима у відповідь на голосний звук у віці одного місяця
  • дитина не повертає свою голову у напрямку звуку у віці 4 місяців
  • дитина не сягає рукою за іграшкою у віці 4 місяців
  • дитина не сидить без підтримки у віці 7 місяців
  • дитина не говорить слів у віці 12 місяців
  • дитина має явну право- чи ліворукість у віці до 12 місяців
  • дитина має косину (страбізм – одне око спрямоване всередину, чи назовні)
  • дитина не ходить, або ходить з тугою чи ненормальною походкою, як наприклад хода на пальцях

 

Це є лише деякі з найбільш очевидних симптомів які можуть вказувати на розвиток дитячого церебрального паралічу. Вам необхідно проконсультуватися з лікарем стосовно всіх проблем, які можуть бути спричинені недостатнім контролем над роботою м’язів та над рухами.