Протрузія та кила диску поперекового відділу хребта - Метод Козявкіна

Протрузія та кила диску поперекового відділу хребта

Хребет людини складається з хребців, між якими розташовані міжхребцеві диски. Вони дають можливість хребту рухатися і забезпечують його амортизацію, пом'якшуючи навантаження. Складається диск з жорсткого зовнішнього фіброзного кільця і м'якого внутрішнього пульпозного ядра.

При наявності певних умов спочатку змінюється структура фіброзного кільця (дегенерація диску), згодом появляється випинання міжхребцевого диску без розриву фіброзного кільця (протрузія). Коли виникає кила міжхребцевого диска, відбувається розрив фіброзного кільця і невелика частина пульпозного ядра виштовхується назовні.

При задньому її розміщенні вона може стискати оболонку, яка покриває спинний мозок (дуральний мішок) і виникають болі в попереку. При задньо-боковому розміщенні кили, вона може стискати нервовий корінець, що розташований поруч. Так виникають болі в паху, сідниці, нозі, зміни в сечовипусканні, дефекації тощо. Не всі кили потребують лікування, оскільки часто вони не стискають дуральний мішок та нервовий корінець, а якщо і стискають, то не завжди настільки, щоб викликати серйозні скарги.

Незважаючи на міцність, міжхребцеві диски мають деякі слабкі місця. У міжхребцевому диску відсутні кровоносні судини. Живлення диска здійснюється за рахунок дифузії (просочування) з навколишніх тканин. При цьому поживні речовини більш активно надходять в диск лише в момент рухів хребта.

Сучасний спосіб життя людини не забезпечує необхідної рухової активності (наприклад, офісна робота), що веде до погіршення живлення міжхребцевих дисків і, як наслідок, зниження їх міцності і розриву. Не менш деструктивний ефект на міжхребцевий диск створює і важка фізична праця, особливо, яка пов'язана з підніманням важких предметів і роботою у незручній позі (наприклад, робота у полі в зігнутому положенні).

Розрив фіброзного кільця і формування кили міжхребцевого диска може статися навіть при травмуванні диска при надмірному одноразовому фізичному навантаженні (наприклад, під час підняття важкого предмету, особливо поперед себе).

В останні роки дедалі більше уваги приділяється генетичній слабкості хребта. Зокрема, після чисельних досліджень, проведених за участю близнюків, що ведуть абсолютно різний спосіб життя, доведено, що на 60-70% дегенеративні зміни в хребті залежать саме від генетики. Особливо це актуально у випадках, коли ми спостерігаємо кили міжхребцевих дисків у підлітків та молодих людей.

До інших факторів ризику виникнення кили міжхребцевого диска належать:

  •      Куріння. Куріння тютюну збільшує ризик виникнення кил міжхребцевих дисків, оскільки знижується рівень кисню в крові, що призводить до нестачі життєво важливих поживних речовин в тканинах організму.
  •     • Вага. Надмірна вага викликає додаткові навантаження на диски в нижній частині спини. Іноді буває неможливо позбутися болю в спині, не привівши вагу в норму.
  •     • Зріст. У високих людей підвищений ризик виникнення кили міжхребцевого диска. Високими вважаються чоловіки вище 180 см і жінки вище 170 см.

 

При виникненні болю в нозі та попереку для його полегшення вам іноді може знадобитися кілька днів ліжкового режиму. Однак, не варто залишатися в ліжку більше 2-3 днів, так як це може призвести до ослаблення м'язів хребта і посилення болю.

У перші тижні після виникнення болю не рекомендовано виконувати будь-які спеціальні вправи, займатися фітнесом, аеробікою, бігом, шейпінгом тощо. Для підтримання фізичної форми в цей час можна рекомендувати плавання, помірну ходьбу.

Якщо ви відчули наростання болю під час будь-якої фізичної активності, негайно припиніть її. Серед лікарських препаратів тимчасово поліпшити стан можуть нестероїдні протизапальні препарати, такі як диклофенак, ібупрофен, мелоксикам, целебрекс, напроксен, ацетамінофен та ін. Однак, приймаючи їх, не можна перевищувати рекомендовану добову дозу та загальну тривалість прийому (10 – 15 днів).

Також варто обережно приймати ці препарати людям, які мають захворювання шлунка і кишечника (гастрит, виразка).

Вирішальними в діагностиці захворювань хребта є такі методи обстеження, як:
Магнітно-резонансна томографія (МРТ). Для створення зображень вашого тіла використовується магнітне поле. Це дослідження застосовується для підтвердження локалізації кили міжхребцевого диска і визначення вражених нервів та інших структур. МРТ є золотим стандартом діагностики кил міжхребцевих дисків.

Комп'ютерна томографія (КТ). Краще, ніж МРТ показує стан кісток, проте погано показує стан м'яких тканин. Використовує іонізуюче випромінювання.

Слід пам'ятати, що в деяких випадках кила міжхребцевого диска може бути серйозною проблемою і при несвоєчасному лікуванні викликати незворотні ураження нервових структур, що в свою чергу може призвести до слабкості в кінцівках, порушення роботи тазових органів, паралічу.

Симптоми, які вказують на серйозність ураження нервових корінців:

  •        Біль у нозі, особливо, коли поширюється нижче коліна, найхарактерніший симптом кили міжхребцевого диска. Часто супроводжується відчуттям “мурашок” та онімінням ноги.
  •        Біль у попереку (часто виникає за кілька тижнів або місяців до появи болю в нозі), болі посилюються при сидінні, кашлі, чханні, намаганні нагнутися вперед та при поворотах на інший бік під час сну.

 

Якщо у вас з'являється хоча б один з нижченаведених симптомів потрібно негайно звернутись до нейрохірурга:

  • ви втрачаєте контроль над сечовипусканням;
  • ви втрачаєте контроль над дефекацією;
  • ви відчуваєте оніміння в ділянці промежини;
  • у вас з'явилася cлабкість рухів у нозі (стопі, коліні);
  • у ваз з'являються ознаки паралічу.

 

Важливо пам’ятати, що при описаних вище симптомах звертатися за медичною допомогою потрібно протягом перших 24 годин, так як затягування часу може призвести до незворотності втрачених функцій (контроль над тазовими органами, здатність ходити).

Одним з комплексних і ефективних методів лікування протрузій та кил диску є Система інтенсивної нейрофізіологічної реабілітації.

Для оцінки можливості проходити курс лікування за нашою системою потрібно:

  1. вислати дані неврологічного статусу та обстежень (МРТ, КТ).
  2. записатись на консультацію до лікаря клініки (необхідна наявність МРТ, КТ)